Бандеру вбили тому, що він був лідером національного руху, а не тому, що він брав участь у якихось масових вбивствах, - латвійський історик

Офіційне оголошення Бандери Героєм України і визнання вояків ОУН-УПА на державному рівня в черговий раз викликало гостру дискусію між Польщею, Україною і Росією. Процес і тему суперечки з’ясовував асоційований професор Латвійського університету Ерікс Екабсонс у виданні "Latvijas Avize", Латвія.

«Поляки українців, а також і литовців не сприймали як повноцінну націю. Наслідком стала польсько-українська війна», - пояснює Ерікс Екабсонс. За індивідуальний терор українські націоналісти взялися, тоді, коли переконалися в тому, що парламентським шляхом вони нічого не доб'ються для своєї автономії.

«Немає жодного сумніву, що Бандера був патріотом України. Те, що він помилявся в окремі моменти щодо того, з ким разом йти і діяти, - це інша справа. Злісним фашистом його назвати не можна. Ця дуже знайома нам лексика з політичних причин примітивізована до абсурду», - зауважує Екабсонс.

Ще одне звинувачення на адресу бандерівців пов'язане з так званим львівським погромом, який відбувся в 1941році, коли Бандера проголосив відновлення української держави. Відомості про цю подію суперечливі, переконаний історик. «Там сталося точно те ж саме, що і в Балтії і в східній частині Польщі, яку Червона армія зайняла у вересні 1939 року. Причиною було враження залишене майже двома роками радянської окупації», - каже історик Екабсонс.

Також додає, що Бандеру вбили через те, що він був лідером національного руху, а не тому, що брав участь у якихось масових вбивствах. Якби це справді було, Бандера не зміг би кілька років вільно жити в контрольованій союзниками Німеччини », - зазначив Екабсонс.

Прес-центр ЦДВР